Способи захисту прав дитини і відповідальність за їх порушення

   Способи захисту прав дитини і відповідальність за порушення таких прав!

Діти – майбутнє нашої держави, яке формується в сьогоденні. Міжнародний день захисту дітей – яскраве уособлення необхідності дотримання і захисту прав дітей на життя, на свободу думки і релігії, на освіту, відпочинок і дозвілля, на захист від фізичного і психологічного насильства, на захист від експлуатації дитячої праці – як необхідних умов для формування гуманного і справедливого суспільства.

Основним декларативним актом в сфері прав дитини є Декларація прав дитини, прийнята 20 листопада 1959 року Генеральною Асамблеєю ООН.

У Декларації передбачено 10 принципів прав дитини:

• Заборона дискримінації дітей. Всі діти рівні у своїх правах.
• Забезпечення дитини спеціальним захистом, надання умов для розвитку, створення умов для найкращої реалізації інтересів дитини.
• Право на ім'я та громадянство.
• Право на здорове зростання і розвиток, належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
• Дитині, яка є неповноцінною у фізичному, психічному або соціальному відношенні, повинні забезпечуватися спеціальні режим, освіта і піклування, необхідні з огляду на її особливий стан.
• Право зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому разі в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
• Право на отримання освіти, яка має бути безкоштовною і обов'язковою.
• Дитина повинна за всіх обставин бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.
• Дитина повинна бути захищена від усіх форм недбалого ставлення, жорстокості і експлуатації.
• Дитина повинна виховуватися в дусі взаєморозуміння, терпимості, дружби між народами, миру і загального братерства, а також в повній свідомості, що її енергія та здібності мають бути присвячені служінню на користь інших людей.

Україна на реалізацію положень Декларації прийняла ряд нормативно-правових актів, в тому числі деякі положення Сімейного кодексу України, Закон України «Про охорону дитинства» та інші.

Правовий захист прав дітей можуть здійснювати як їх законні представники - батьки, опікуни, піклувальники, соціальні служби та установи, так і самостійно діти.

Згідно з нормами Сімейного кодексу України дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.

Сімейний кодекс України передбачає ряд прав на самозахист дітей, які досягли 14 років:

- кожен учасник сімейних відносин, який досяг 14 років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу;

- дитина, яка досягла 14 років, має право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення або визнання його недійсним;

- дитина, яка досягла 14 років, має право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав.

Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» держава гарантує всім дітям рівний доступ до безоплатної правової допомоги, необхідної для забезпечення захисту їх прав, на підставах і в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги

Сімейним кодексом України, передбачено негативний наслідок у вигляді позбавлення батьківських прав.

У Кодексі про адміністративні порушення України, передбачено за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання, передбачених законодавством, обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, штраф в розмірі від 50 до 1000 н.м.д. г (від 850 до 1700 грн.)

Відповідно до  Кримінального кодексу України, злісне невиконання батьками, опікунами та піклувальниками обов'язків по догляду за дитиною, що призвело до тяжких наслідків, карається обмеженням волі на термін від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий термін.

Кримінальний кодекс України спеціально кваліфікує втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми. Також цим законом передбачено, що вчинення злочину щодо малолітньої дитини або в присутності дитини, а також вчинення злочину з використанням малолітнього, є обставинами, які обтяжують покарання. Зокрема це стосується таких злочинів, як умисне вбивство, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, незаконне позбавлення волі або викрадення людини, торгівля людьми, зґвалтування, розбещення неповнолітніх, втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Підводячи підсумки, у дитини багато прав і всі права повинні мати процедуру реалізації, але потрібно пам'ятати, що в згоді з практикою ЄСПЛ, якщо є право, але немає процедури, то держава все одно зобов'язана забезпечити реалізацію такого права!

.

Контактна інформація! Звернутися по допомогу до фахівців відділу «Сокирянське бюро правової допомоги» Кельменецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна за адресою: Чернівецька область, м. Сокиряни,
вул. Центральна, 74 (приміщення управління ПФ, каб.№2, І поверх).
Телефон: (03739) 2-03-68.

Єдиний телефонний номер системи БПД – 0 800 213 103 
(дзвінки на вказану телефонну лінію зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України є безкоштовними та приймаються цілодобово).

В.о. начальника

відділу «Сокирянське БПД»                                                                О. Івасюк